Оптимізація закладів освіти Тростянецької територіальної громади
Наразі освіта перебуває на стадії реформування, тому зіткнення із «підводними каменями» під час створення опорної школи та її філій - річ побічна та сьогоденна. «Каменем спотикання» на цьому шляху постало, зокрема, питання термінології з: як правильно класифікувати чи по простому назвати дані установи, враховуючи, що реформа шкільної освіти триває, при цьому передбачає кілька етапів. Закон України «Про освіту», прийнятий Верховною Радою України у 2017 р. є базовим, закон «Про повну загальну середню освіту" прийнятий 16 січня 2020 р. є спеціальним. Варто знати, що при колізії (явній суперечливості) норм базового Закону «Про освіту» і норм спеціального Закону «Про повну загальну середню освіту» пріоритет у правозастосуванні мають норми спеціального закону (лист МОНу № 1/9 – 201 від 08.04.2020р. «Щодо нагальних питань впровадження, Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Дані роз’яснення подані з врахуванням того, що Закон України «Про повну загальну середню освіту» містить багато новацій, передбачає суттєве реформування мережі ЗЗСО, збільшує їхню автономію, містить відcильні норми, прикінцеві та перехідні положення, а деякі норми потребують негайного практичного висновку. Правові колізії у питанні створення опорного закладу та його філій існують.
Закон України «Про освіту» набрав чинності 28 вересня 2017 року. Згідно з підпунктом 13 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із Законом здійснюється протягом п'яти років з дня набрання чинності Законом. Відповідно до пункту 5 цього ж розділу Закону засновникам закладів освіти рекомендовано протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із Законом. Таким чином установчі документи, зокрема статути закладів загальної середньої освіти, мають бути переоформлені до 28 вересня 2022 року.
Так відповідно до закону «Про освіту» не вживаються терміни «I ступінь», «I – II ступінь», «I – III ступінь». Закон містить терміни «початкова школа» - (1-4 класи ), «гімназія» - ( 5-9 класи), «ліцей» - ( 10-12 класи ).
Не всі положення Закону «Про повну загальну середню освіту» набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 18 березня 2020р. Так, зокрема з 01.09.2024р. набирають чинності такі пункти Закону:
- кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту (абзац другий частини другої статті 12). До 1 вересня 2024 року наповнюваність у класі не може перевищувати 30 осіб (підпункт 11 пункту 3 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону);
- початкова школа має функціонувати як окрема юридична особа або структурний підрозділ гімназії (абзац 5 частини першої ст.35);
- гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи (абзац 6 частини першої ст.35);
- як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти (абзац 7 частини першої ст.35). Ця норма набирає чинності одночасно з набранням чинності всіх Законів, проте вона не змушує засновників закладів освіти приймати наразі якісь спеціальні рішення щодо функціонування ліцеїв. Ліцей з можливістю здобуття в ньому базової середньої освіти – це скоріше виключення, аніж правило. Чекаємо окремого положення про ліцей, затвердженого Кабміном України.
Станом на 01.07.2021 року структура освіти Тростянецької територіальної громади нараховує 15 закладів загальної середньої освіти і НВК(шкільний відділ); 15 закладів дошкільної освіти і 1 дошкільний відділ Демидівський НВК.
В 15 закладах дошкільної освіти виховуються 537 дітей. В 15 загальноосвітніх закладах освіти навчається 2250 учнів, в тому числі в 1-их класах 214 учнів у 14 класах; 32 дітей з особливими потребами у закладах загальної середньої освіти і 4 в закладах дошкільної освіти охоплено інклюзивною формою навчання. Освітній процес закладів Тростянецької територіальної громади для 2787 вихованців забезпечують 593 педагогічних працівники.
Серед проблем сучасної сільської освіти – відсутність повного комплекту класів (відсутні 12 класів), індивідуальне навчання, де не набирається клас, менше п’яти учнів(6 класів); демографічний спад і міграція населення; широка практика, де в класах навчальні предмети викладає один учитель, значна кількість вакансій таких предметів як математика, українська мова, історія, фізика, інформатика.
Головною метою оптимізації мережі навчальних закладів є підвищення якості освіти та надання більших освітніх перспектив для громади, завдяки ефективному витрачанню бюджетних коштів. Процес оптимізації знаходиться на перехідному етапі, який дозволяє органам місцевого самоврядування приймати відповідні рішення щодо освітніх потреб населення та соціально-економічних умов ТГ. Ці рішення також важливі і вигідні в фінансовому плані щодо економії коштів державної субвенції і місцевого бюджету при створенні опорної школи та її філій, щодо розрахункової наповнюваності класів. Цей процес не лише залучить додаткові кошти освітньої субвенції, а й унеможливить дефіцит бюджету, дофінансування на оплату праці педпрацівникам здійснюватиметься з разі нагальної потреби, додатково з місцевого бюджету.
«Подальший процес обговорення має бути толерантним, виваженим та раціональним», - до такого подальшого руху в плані інформаційних обговорень, громадських слухань, процес змін та реформ – панорамний та завжди торкається громадськості, яка в цьому процесі повинна себе проявити не лише толерантно, а й етично виважено та раціонально у висловлюваннях та думках.
Для реалізації плану оптимізації варто створити робочу групу, до складу якої входили б керівники закладів освіти, активні батьки, спеціалісти управління освіти, апарату селищної ради.
Таким чином стає зрозумілим, що процес оптимізації знаходиться на перехідному етапі, який дозволяє органам місцевого самоврядування приймати відповідні рішення щодо освітніх потреб населення та соціально-економічних умов ТГ. Ці рішення також важливі і вигідні в фінансовому плані щодо економії коштів державної субвенції і місцевого бюджету при створенні опорної школи та її філій, щодо розрахункової наповнюваності класів. Цей процес не лише залучить додаткові кошти освітньої субвенції, а й унеможливить дефіцит бюджету, дофінансування на оплату праці педпрацівникам здійснюватиметься з разі нагальної потреби, додатково з місцевого бюджету.
«Подальший процес обговорення має бути толерантним, виваженим та раціональним», - до такого подальшого руху в плані інформаційних обговорень, громадських слухань, процес змін та реформ – панорамний та завжди торкається громадськості, яка в цьому процесі повинна себе проявити не лише толерантно, а й етично виважено та раціонально у висловлюваннях та думках.
Пунько Олена Дмитрівна, начальник управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту
