До Дня пам’яті захисників України у Тростянці відбувся мітинг-реквієм
Цей жалобний день відзначається в країні щорічно відповідно до Указу Президента України № 621/2019 від 23.08.2019 задля гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві.
Для відзначення дня пам’яті та героїзму загиблих захисників було обрано дату 29 серпня, оскільки її приурочено воєнним подіям на сході України, коли під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших за усіх сім років війни втрат.
Саме цього дня у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових та загинула найбільша кількість українських воїнів – 366 чоловік, багато вважаються зниклими безвісти, більше ста чоловік потрапили до полону.
Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами, сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому символом Дня пам’яті захисників України став сонях.
На Тростянеччині нараховується кілька сотень ветеранів АТО та ООС. П’ятеро земляків поклали свої голови за мир саме на Донбасі. Ще п’ятнадцятеро померло від отриманих на війні невиліковних хвороб та моральних травм уже дома. Всього – двадцятеро. Селищна рада увіковічнила їх імена у меморіальній конструкції «… Я найбільше любив Україну…».
Саме тут відбувся мітинг-реквієм. Тростянецький селищний голова Людмила Червонецька, ветерани війни на Донбасі, громадськість поклали до конструкції квіти – соняхи та гвоздики. Хвилиною мовчання вшановано пам'ять військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Сім років уже триває війна на сході України, яка забрала тисячі життів і ще більше людських доль зруйнувала. Пам’ятати усіх, кого ворожі обстріли навіки вирвали з обіймів рідних, — обов’язок українців, бо то неправда, що герої не вмирають. Їх полягло в донбаських степах уже надто багато. Не вмирає пам’ять про них, яку ми маємо плекати із вдячністю за можливість жити під мирним небом. Своїми грудьми вони закрили країну від ворожих «градів», і наш обов’язок перед ними — зробити все, щоб ці тисячні жертви не були марними.
