Податкові пільги зі сплати земельного податку: як їх відобразити у податковій декларації?
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкова пільга – це передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ (п. 30.1 ст. 30 ПКУ).
Пунктом 30.2 ст. 30 ПКУ визначено, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі (п. 30.8 ст. 30 ПКУ).
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233) Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник інших податкових пільг затверджуються Державною податковою службою України (далі – Довідники).
Довідники розміщено на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua в рубриці Головна/Довідники/Довідники пільг за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki-
-reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
Пунктом 2 Порядку № 1233 визначено, що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація).
Абзацом першим пп. 38.7 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата)) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Суб’єкти господарювання, що не сплачують земельний податок у зв’язку з отриманням податкових пільг (за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території, відповідно до п.п. 38.7 п. 38 підрозд. 10 розділу XX ПКУ), ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у колонках 14, 15, 16 «Пільга» розд. І «Розрахунок суми земельного податку» Декларації, а саме:
у колонці 14 зазначається код пільги 18010589 (згідно з Довідником інших податкових пільг);
у колонці 15 – розмір пільги (у відсотках);
у колонці 16 – сума пільги зі сплати земельного податку.
Слід зазначити, що суб’єкти господарювання, що не сплачують орендну плату у зв’язку з отриманням податкових пільг (за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території, відповідно до п.п. 38.7 п. 38 підрозд. 10 розділу XX ПКУ) розд. І «Розрахунок суми земельного податку» Декларації не заповнюють.
