A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Тростянецька селищна об'єднана територіальна громада
Вінницька область, Тростянецький район

Фізико – географічна характеристика

Смт. Тростянець розташований в південно-західній частині Вінницької області, за 120 кілометрів від обласного центру м. Вінниця. Найближчими містами селище сполучене автомобільними дорогами є м. Ладижин (18км), м. Тульчин (40км), та м. Бершадь (36км).

Геологічна будова, поширені гірські породи, рельєф

Територія смт. Тростянець знаходиться в межах Ямпільсько – Придністровського фізико–географічного району, Придністровсько – Подільської області, яка представлена хвилястою підвищеною рівниною, розчленованою ярами і балками. У вигляді сучасної поверхні, а також розподілу і напрямків сітки річок і струмків простежується загальний нахил її з півночі на південь, а густина балочної сітки настільки велика, що переважають і стали основною формою рельєфу схили, а плоскі вододіли, які були найбільш поширені тт. в минулому. Цьому сприяє висока піддатливість до розмивання лесовидних карбонатних суглинків, які тут  поширені.

Територія смт. Тростянець за рельєфом досить складна, вона перерізана з заходу на схід майже паралельними між собою чотирма великими балочними  долинами. Одна з цих балок тягнеться вздовж північної границі селища, друга більш південна, що перерізає наскрізь територію смт. Тростянець знаходиться також в північній частині території і представляє собою долину невеликою річкою з постійним водотоком, /урочище Половиче/ третя, найбільша долина врізу проходить власне, через смт .Тростянець і частково використана під ставок, а на решті площі має широке плоске, іноді заболочене днище, глибиною /40 – 70 м/ врізане в навколишню поверхню. І найменша балка перерізає територію селища в крайньому південно – східному куті, вона не оформлена в річкову долину і має вигляд великої балки з вузьким днищем, і спадистими схилами. За винятком останньої всі три балки, що прорізають територію селища, мають спільну особливість – у них виразно виположені лівобережні схили і випуклі круті, короткі, а часто й обривисті правобережні схили, що нахилені на північ. Крім того ці північні схили  часто пронизані силовими ярами / весь правобережний схил балки в урочищі Половиче/.

Територія поміж згаданими балочками долинами зайнята випуклими рівними, незначну частину яких якнайдалі від балок займають плоско випуклі вододіли. Ширина вододілів невелика і не перевищує 800 – 900 м. Вододіли слабо помітними перегинами переходить в схили спочатку слабо пологі, пологі, а по мірі наближення до долин балок, вони стають все крутіші і випукліші. Ґрунти ж, що залягають на цих схилах по мірі приближення до долин балок, зазнають все більш інтенсивного ерозійного руйнування.

Характерною особливістю поверхні селища є те, що лівобережні схили, як правило, порізані старими, глибокими паралельними між собою балками так званого другого порядку, які утворюють свої спадисті і круті схили і ділять великі схили на цілий ряд вузьких нахилених вододілів, а це приводить до цілої сітки різного ступеня змитих ділянок ґрунтів,  до ґрунтової дрібної контурності і до великого утруднення з використанням сільгосптехніки при обробітку земель і збору врожаю.

Таким чином рельєф селища характеризується складністю, переважанням силових форм з глибоким ярково – балковим  розчленуванням.

Тому господарська діяльність тут повинна бути спрямована на організацію захисту ґрунтів від ерозії.

Клімат

Згідно схеми агрокліматичного районування Вінницької області  територія смт. Тростянець знаходиться в південній агрокліматичній зоні, яка характеризується помірно – континентальним кліматом.

Важливим кліматичним показником для сільськогосподарського виробництва є температурний режим / хід температури повітря і ґрунту по сезонах року/ і розподіл опадів. Так , весна починається з переходом середньодобової температури повітря через 00  в другій декаді березня продовжується приблизно два місяці. Умови зволоження і прогрівання ґрунтів на різних елементах рельєфу, не однакові.

Перехід добової температури повітря через +50 починається в першій декаді квітня /2–6 ІУ/. На площах з малим стоком спостерігається слабе перезволоження ґрунту. Орний шар в основному переходить в пластичний стан, починається сівба ранніх колосових. В цей час випадає біля 25мм опадів, що достатньо для проростання  і розвитку  рослин. До початку сівби, якщо зернових в 20 см шарі запаси продуктивної вологи становлять  40-45мм, в метровому шарі – 200мм.

 З 5-10 квітня починається сівба цукрових буряків. Сума ефективних температур /вище +50/ за період вегетації складає 2190-24090  вологозабезпеченість в метровому шарі достатня і складає 150-170 мм. Відносна вологість за цей  період коливається в межах 50-77%.

Перехід добової температури через +10припадає на середину третьої декади квітня – початок травня. Сума додатних температур за цей період складає 1221-15100, а опадів випадає більше 40 мм.       В цей час починається сівба гречки, проса, картоплі. Температура ґрунту сприяє розвитку теплолюбних культур.

Початком  літа прийнято вважати дату стійкого переходу  середньої добової температури через +150, яка починається в кінці першої половини травня і продовжується до другої половини вересня. На початку літа спостерігається рясне випадання опадів, що позитивно впливає на ріст зернових культур, багаторічних трав, кукурудзи. Найбільш теплі місяці – липень /+23,20/ і серпень /+20,10/. Абсолютний максимум температури повітря – +33,50.   

Сума опадів за весь вегетаційний період складає 266 -276 мм. Літні опади, як правило, зливові і часто негативно, а то й згубно, впливають на збір одно – і багаторічних трав, а пізніше зернових. Після жнив які проходять в дуже короткий період  починається підготовка ґрунту до сівби озимих культур.

Літо тепле, дні липня і серпня переважно сонячні, ясні. Кількість днів з повітряною засухою за весняно-літній період досягає 28, а ймовірність років з нею становить по району біля 95%. Це значить, що атмосферні засухи і суховії по території спостерігаються щорічно. Під час сівби зернових запаси продуктивної вологи в 20см шарі ґрунту складають 25-30мм. В окремі роки зменшуються до 8-10мм, що негативно впливає на розвиток (особливо кущення) рослин.

Осінь починається в половині вересня і закінчується в третій декаді листопада, коли починається в половині вересня і закінчується в третій декаді листопада, коли починається перехід добової температури через  00. 27-30 вересня спостерігається перший заморозок на поверхні ґрунту, в повітрі – 6-12 жовтня.

З переходом температури через 00 в бік зниження дає початок зимі. Зима м’яка, часто з відлигами, які сприяють утворенню льодової кірки, це негативно впливає на пере зимування озимих. Тривалість зимового періоду 72 -83 дні. Середній з абсолютних мінімумів температури повітря коливається в межах 22,5 – 25,50. Середня тривалість періоду залягання снігового покриву 66 – 72 дні. Середня з максимальних висот снігового покриву становить 14 – 18см. Під дією вітру сніг здувається з схилів в яри і балки. Отже, без затримання снігу зимою і на навесні рослинам може не вистачати вологи.  Максимальна глибина промерзання ґрунту 70 – 81см, мінімальна -20см.

Поверхневі  і підземні води

Гідрографічна сітка на території смт. Тростянець представлена струмками, які протікають в днищах балок, а також ставок.

На основній території смт. Тростянець,  яка представляє собою вододіли і схили, ґрунтові води залягають на значній глибині /більше 15м / і на зволоження ґрунту впливу не мають. В зв’язку з тим, що лесевидні суглинки пухкі, рівень ґрунтових вод в них не постійний і залежить від кількості атмосферних опадів, і від сезонів року. Водний режим тут формується за рахунок талих снігових вод і дощу. Зволоження ґрунтів на вододілах достатнє, на схилах же рослини можуть страждати від посухи,  особливо на середньо і сильно змитих ґрунтах,  де крім браку опадів тут відбувається інтенсивне скидання вологи з поверхневим стоком, коли поверхневі води не встигають просочуватися в ґрунт.

Поверхневий стік, крім того, приводить до утворення промивин і ритвин.

Ґрунти лощин і балок зволожуються талими, дощовими, а також ґрунтовими водами, які тут знаходяться на глибині 0,8 – 1,2 метра і безпосередньо впливають на ґрунтоутворення.

Ґрунти.  Рослинний і тваринний світ.

Територія смт. Тростянець знаходиться в межах центральної підзони  Правобережного лісостепу, де наявність різноманітних форм рельєфу, помірно – континентальний клімат, близьке до норми зволоження, характер ґрунтотвірних порід і рослинний покрив обумовили розвиток і формування порівняно різноманітного покриву.

В процесі польового обстеження на території селища, закартовані ясно-сірі, сірі, темно-сірі опідзолені ґрунти і чорноземи опідзолені, а також їх розграбовані і змиті різновидності, мочалисті ґрунти, делювіально-балочні наноси, лучні і лучно-болотні ґрунти і порушені землі.

Деградовані ґрунти мають складний генезис і сформувалися, як результат впливу тривалої агрокультурної діяльності людини на остеповілі чорноземи опідзолені, в яких відновився чорноземний процес. Тривалий вплив цього процесу у окарбуначуванні раніше вилугуваних горизонтів шляхом підняття  карбонатів з ґрунтотвірної породи і в насиченні колоїдного комплексу увібраним кальцієм з тривалим підвищенням вмісту гумусу, а також в деякому відношенні структури і збільшенні рихлості всього ґрунтового профілю. Тому суть процесів реградації опідзолених ґрунтів  зводиться до ”очорноземлення“, а саме, до нагромадження органічної речовини під впливом змінених фізично-хімічних властивостей і біологічних умов. Саме цим пояснюється формування слабо реградованих ґрунтів /лінія залягання карбонатів знаходиться на глибині 80-90см/.

На території селища розвинені темно-сірі слабореградовані  і середньо змиті ґрунти та чорноземи слабо реградовані незмиті,  слабозмиті та середньозмиті.

Згідно флористичному районуванню території, смт. Тростянець входить в ботаніко-географічнй район, Правобережного лісостепу. Природна рослинність представлена лісовими, лучними і болотними формаціями. Лісова рослинність представлена широколистяними і дрібно листяними породами.

Серед широколистяних порід зустрічаються дуб, липа, клен, ясен, берест, дрібно листяних – граб, тополя, горобина, на знижених ділянках – вільха. В лісах росте черешня, дика яблуння, груша. Підлісок складає дрібнолісся вище описаних порід, а також шипшини, жимолості, малини, смородини, калини.

В лісосмугах висаджені дуб, клен, ясен, тополя, горіх волоський, черешня, слива, груша.

Трав’яниста рослинність лісів лісосмуг різна і залежить від густоти дерев. На відкритих ділянках росте фіалка, конвалія, медунка, суниця. На ділянках з підвищеною вологістю ростуть мохи.

Кормові угіддя знаходяться в основному на спадистих і крутих схилах, днищах балок. Серед злаків на суходільних пасовищах ростуть тонконіг лучний, райграс пасовищний, вівсяниця лучна, мітлиця звичайна, з бобових трав тут поширені конюшина біла і червона, люцерна, лядвенець рогатий. Різнотрав’я представлене звіробоєм, ромашкою пахучою, подорожником, цикорієм, гвоздикою.

На днищах балок і на заплавах ростуть осоки, з різнотрав’ям – смолівка, незабудки, щавель, по краях доріг – пирій, вівсюг, куряче просо, спориш, люцерна жовта.

На перезволожених сіножатях серед злакових поширені райграс пасовищний, тонконіг лучний, стоколос безостий, мітлиця біла, вівсяниця лучна, із бобових конюшина біла і рожева, люцерна,  із різнотрав’я – подорожник ланцетовидний, подорожник великий, герань лучна, кропива глуха, щавель кінський і кислий.

Серед бур’янів на полях зустрічаються пирій повзучий, мишій сизий, осоти рожевий і жовтий, гірчак рожевий, лобода, щириця, ярутка польова, хвощ польовий, молочай, суріпка, ромашка запашна, амброзія полинолиста,  жовтозілля,  кучерявиць, волошка, талабан тощо.

Тваринний світ представлений птахами, як водоплаваючими так і свійськими. Водоплаваючі: лебеді шипуни, качки, лиска та інші.  Серед хатніх – це горобці, ластівки, синиці, сойки та інші. На болотах водиться ондатра, видра , багато плазунів – це вужі, гадюка водяна, черепахи.

Водопостачання і водовідведення

В смт.Тростянець діє  комунальний водогін,  що подає воду населенню.

Обслуговування комунального водогону здійснює комунальне підприємство Тростянецької селищної ради «Тростянецьводоканал».

Близько 60% населення смт. Тростянець  забезпечено централізованим водопостачанням. В селищі  знаходиться одна каналізаційна очисна споруда потужністю  – 2990 м. куб. за добу. Очисні споруди смт. Тростянець знаходяться на балансі ВАТ «Тростянецький м’ясокомбінат».

На території Тростянецької селищної ради знаходяться в комунальній власності  3 каналізаційно-насосних станції.

Водопровідні системи  селища Тростянець,  збудовано в 60-70 роки і експлуатуються понад 40 років. Понад 70 відсотків основних фондів водопровідно-каналізаційної мережі району знаходяться в аварійному стані.  В мережах водогону селища  Тростянець   реєструється велика кількість  аварій та проривів. Водопровідні мережі виконані з різнорідних матеріалів (азбестоцемент, сталь, чавун, поліетилен). Водопровідні мережі  селища, як правило  тупикові. Даний факт призводить до застою води в тупикових ділянках і відповідно до погіршення якості води. За останній період часу  жоден  із  водогонів, не був реконструйований та капітально відремонтований. Проводяться, як правило, лише поточні ремонти, щоб ліквідувати прориви. При цьому нераціональні витрати та втрати питної води становлять в середньому понад 40%. Насосні агрегати, що встановлені в системах водопостачання та водовідведення відпрацювали встановлені терміни експлуатації і підлягають заміні.

Проводяться роботи по реконструкції системи водопостачання з заміною водонапірних башт в смт. Тростянець. Обсяг виконаних робіт становить 382,6 тис. грн.  Роботи по встановленню водонапірних башт та під’єднанню їх до центрального водогону тривають. Реконструкція зазначеного об’єкта  буде завершена в 2008 році.    Обсяг очікуваних бюджетних субвенцій становитиме в 2008р. – 85,1 тис. грн.

В смт. Тростянці в 2006 р. завершено реконструкцію двох каналізаційно-насосних станцій. Встановлено сучасне обладнання, яке забезпечило  в автоматичному режимі перекачування нечистот на очисні споруди. Замінено 130 м. каналізаційних мереж. Обсяг виконаних робіт становить – 452,0 тис. грн.;

В смт. Тростянець в 2007р. розпочато будівництво каналізаційно-насосної станції з напірним колектором по вул. Робітничій освоєно 192,0 тис. грн. Побудовано самотічний колектор довжиною – 208м. та каналізаційно-насосну станцію , закуплено сучасне  обладнання для роботи КНС , яке буде працювати в автоматичному режимі                                                        

Наявність сміттєзвалищ та основні заходи технічного переоснащення при утворенні, збиранні , перевезенні перероблені та захороненні  ТПВ  селищної ради

В наявності одне сміттєзвалище площою 3,5 га, 30-40% завантаження.

Заходи з оновлення сміттєвозного та контейнерного парку (потреба):

  • сміттєвозних машин – 2

  • контейнерів – 40

  • контейнерних майданчик – 30

  • ящиків та корзин для ТПВ – 150

Мережа приймальних пунктів:

  • стаціонарних – 1

  • пересувних – 1

Природно – заповідний фонд смт.Тростянець.

На території смт. Тростянець розташовано три об’єкти  природно заповідного фонду, а саме урочище «Половиче» площею 14,0га та урочище «Кайдуби»  площею 3,6 га утворилися рішенням обласної ради  9 сесії 22 скликання від 28.03.1997 року, заказник ставок «Тростянець» площею 75,0га утворено рішенням обласного виконкому №525 від 18.12.1985 року землекористувач об’єктами Тростянецька селищна рада.

Прибережна зона орнітологічного заказника «Тростянецький»

 


 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь