У бібліотеках громади організовано ілюстровані виставки – спогади «Болюча правда Афганської війни»
Минають дні, ідуть роки
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.
Пам'ять крутить старе кіно,
Нам забути б усе це давно!
Тільки кулі свистять коло скронь –
І випалює пам'ять вогонь.
Афганська війна тривала 10 років. 27 грудня 1979 року війська СРСР увійшли до Афганістану. Спочатку вони розташувалися гарнізонами у великих містах країни, а згодом поступово втягнулися в бойові дії по всій території.
Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, свято вірячи, що виконають інтернаціональний обов’язок. Йдучи у те пекло, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя…
Через цю безглузду війну пройшли майже 700 тисяч. І серед них були українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. 15 тисяч вояків загинуло у радянсько-афганській війні.
Вона залишила наслідки для України. Не повернулося додому з війни 3360 воїнів; з них – 3280 загинуло, а 80 – пропало безвісти чи потрапило в полон, багато залишилося інвалідами.
Нове керівництво СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим визнало помилковим рішення попередників і з кінця 1986 року пішло на поетапне виведення військ з Афганістану. Однак воєнні дії не припинялися.
Восени 1988 року, за наказом з Москви, розпочалася операція «Тайфун». Радянська авіація завдала нищівного бомбардування по кишлаках уздовж траси Кабул-Саланг, якою мали виводити війська. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю.
Чимало років минуло з часу виведення радянських військ з Афганістану, а події в цій країні залишилися живим болем для багатьох колишніх солдатів та офіцерів, що воювали в цій війні. Вони живуть серед нас, вони не дивлячись на свій вік пішли захищати свою землю від агресора на сході України. Проте у їхніх серцях живе те, суті чого, на щастя, не знає більшість із нас. У їхніх душах все ще живе війна. І часом уночі вони прокидаються від снів, у яких громлять вибухи, свистять біля скроні кулі, палає збитий в ущелині вертоліт. І друг, з яким ділили цигарку, коротко скрикнувши, падає горілиць, поспішивши полетіти додому в «Чорному тюльпані»… Про дійсну правду Афганської війни розповідають у своїх спогадах солдати і офіцери, що пройшли те пекло, у документальній та художній літературі відомих авторів Анатолія Гончара, Едуарда Подільського, Раїси Плотнікової, Сергія Урсова та інших. Працівники КЗ «Публічна бібліотека Тростянецької ОТГ» та бібліотек-філій організували ілюстровані виставки – спогади до Дня ушанування учасників бойових дій на території інших держав «Болюча правда Афганської війни».
