A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Тростянецька селищна територіальна громада
Вінницька область, Гайсинський район

18 квітня Міжнародний день пам'яток історії та культури

Дата: 17.04.2021 18:10
Кількість переглядів: 254

Щороку, 18 квітня відзначається Міжнародний день пам'яток історії та культури, який спрямований на підвищення обізнаності громадськості щодо об’єктів історичної та культурної спадщини як окремих регіонів, так і світу в цілому. Належне пошанування та збереження пам’яток – це саме той показник, за яким оцінюється рівень розвитку будь-якої країни та самосвідомість її громадян.

 Історія Тростянеччини невід’ємна від історії українського народу, який впродовж усього життя бореться за право бути володарем своєї землі.

            Тростянеччина розкинулась на мальовничій подільській землі, має героїчну і водночас трагічну історію. Вона пам’ятає руйнівні татарські набіги, польське панування, революції, страшний голодомор, репресії, воєнне лихоліття. І якою б гіркою і болючою не була б історія, для багатьох поколінь тростянчан - це ціла біографія, в яку вписано яскраві сторінки ратних подвигів та трудової звитяги.

          До переліку пам’яток культурної спадщини Тростянецької територіальної громади, що занесені до Державного реєстру і являються пам’ятками місцевого значення, відноситься 48 пам’яток, з них: - пам’яток археології – 23, пам’яток історії – 24,пам’яток монументального мистецтва місцевого значення – 1.

Крім того, ми маємо пам’ятки, які не занесені в реєстр - це пам’ятка садово-паркового мистецтва-палац Щеньовських в с.Капустяни, пам’ятники жертвам Голодомору 1932-1933років, Героям Радянського Союзу, пам’ятники та меморіальні дошки воїнам-інтернаціоналістам, померлим учасникам АТО та ін..

Важливою часткою культурної спадщини громади є  археологічні об’єкти . Найбільш поширеними пам’ятками археології в нашому краї є кургани, поселення черняхівської, трипільської культур та інше, які беззаперечно засвідчують, що на землях Тростянеччини здавна поселилися люди.       

          Так, біля села Скибинці досліджено стоянки людей нового кам’яного віку (неоліт) VI-XI тис. до н.е. Середній етап розвитку Трипільської культури виявлено в поселеннях IV-III тис. до н.е. поблизу с.Гордіївки. Залишки пізнього етапу розвитку трипільців –

в с. Оляниці.

          Археологами досліджені також поселення епохи бронзи у центрі с.Буди, поблизу сіл Четвертинівки, Глибочка, Гордіївки, курганні могильники, які знаходяться  на відстані 1 км. від річки Південний Буг.

         Пам’ятки ранньослов’янської епохи зараховуються до Черняхівської культури, населенню якої властивий осілий спосіб життя. Вони займалися гончарством, опанували деревообробне ремесло, виготовлення скла. Черняхівські поселення виявлені поблизу сіл Скибинці, Оляниці, Четвертинівки та смт. Тростянця.

           Ранньослов’янські поселення VI ст. до н.е. належали антам, їх залишки є в урочищах «Половиче» та поблизу с.Скибинці.

           Вінницькими археологами В.Загоруйко та В. Прилипком досліджувалися стародавні поселення та могильники поблизу сіл Гордіївки і Тростянчика, де було знайдено унікальні експонати, що дали підстави зробити сенсаційні археологічні відкриття світового значення. Було знайдено найдавніші в Україні вироби із заліза та біметалеві ножі, ручки яких із золота чи бронзи, а леза залізні. Ці знахідки свідчать, що епоха заліза з’явилася не зі скіфами у VII-VI ст. до н.е., а на V-VI сторіч раніше.

           Досі не розгаданим залишається і те, чому у Гордіївських могильниках виявлена дуже велика кількість тільки жіночих кісток? Деякі навіть припускають, що на наших землях у давнину існували племена жінок-войовниць, яких називали амазонками.

           У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї є колекція золотих прикрас, виробів з кераміки зі скіфського кургану біля с. Гордіївки, знайдених під час археологічних розкопок у 1986 році

           В Тростянці, в районі так званих «басін» або «басейнів» (відстійників цукрового заводу), знаходиться братська могила, в якій поховано 378 євреїв Тростянця, що були вбиті під час погрому 9-10 травня 1919 року.

           На місці братської могили жертв погрому, ліворуч дороги на Ладижин,  встановлений великий надгробок із каменю та цегли. Місцеві жителі назвали його «Стіною плачу».

            Дорога міжобласного сполучення пролягає через с.Капустяни. Назва - від першопоселенця Григорія Капусти. Село, яке довгий час належало Потоцьким, якийсь час звалося Капустині. Останніми власниками місцевого маєтку були Щеньовські.

             Сліди ратної давньої слави зберігає с.Четвертинівка. Під час визвольної війни 1648-1654 рр. тут 22-23 травня 1652 року  відбулася битва між військами Б.Хмельницького та польської шляхти, яка завершилась перемогою українських козаків. В 1954 році на честь битви в селі встановлено обеліск. В селі працює «Музей Батозької  Битви».

              В с.Глибочок історичною та архітектурною пам’яткою є старовинний млин. Будівництво млина на початку ХХст. розпочав польський пан Йожеф Собанський . У 1903 році будівництво було завершено. Старовинний млин є свідком подій революції, світової війни, перебудови. Він працює і до нині. 

Другим об’єктом  уваги є Глибочанська ГЕС. Будівництво якої розпочалось на початку 50-х років і продовжувалось довгих 9 років.

             В с. Тростянчик увагу  шанувальників історії приверне церква Святого Апостола Іоанна Богослова. Храм був закладений у 1853 році. Церква однокупольна з дзвіницею у візантійському стилі. А ще кам’яний хрест та пам’ятна плитаз написом: «Воїнам армії УНР та УПА, які захищали с.Тростянчик від окупантів у 1919 році».

             Охорона культурної спадщини, збереження її для наступних поколінь – є одним із пріоритетних завдань Тростянецької селищної ради, а  збереження пам’яток історії  є обов’язком та справою честі кожного мешканця нашої громади.

                       Відділ молоді, спорту, туризму та охорони історико-культурної спадщини


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь