Ми пам’ятаємо вас, герої Чорнобиля: у Тростянецькій громаді відбувся урочистий захід з нагоди 35-х роковин Чорнобильської катастрофи
Чорні роси впали в чорні трави.
Чорні грози й досі ще гримлять.
Слави, що чорніша ніж земля.
А було колись красиве місто,
Що весною тануло в садах.
Все буяло білим цвітом чистим.
У барвистих сяяло квітках.
Безтурботним там було дитинство.
Там лунав дзвінкий юнацький сміх.
То ж навіщо їм те благочинство?
Щоб чужий спокутувати гріх?
Чорні роси впали в чорні трави.
Чорна смерть здолала все живе.
Чорної набув Чорнобиль слави.
Й досі слава чорна ця живе...
Світлана Осоховська
Керівництво громади, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, громадськість зібралися сьогодні аби згадати найстрашнішу катастрофу ХХ століття – аварію на Чорнобильській АЕС та висловити свою безмірну вдячність героям нашої Батьківщини, які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди.
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 год 23 хв 40 с, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний...
День вибуху четвертого реактора на ЧАЕС міг би стати останнім днем для України, якби у вогнище палаючого ядерного кратера не кинулися, жертвуючи собою, прип’ятські пожежники й нічна зміна станції. За кілька годин їх, спалених радіацією, замінять інші. А потім лік тих, які замінятимуть, піде вже на тисячі. На десятки тисяч. Аж доки вони не вгамують шквал катастрофи. I буде ім’я їм, не знане досі у світі, – ліквідатори.
Вони, ліквідатори, - досвіду та навичок боротьби з радіаційним лихом набули вже там, у Чорнобилі, полишивши натомість на цій землі частку власного здоров’я. Кожен день їхнього життя, 24 години якого минали на службі, був сповненим ризику героїзму, самопожертви.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять всіх учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, яких не має вже сьогодні серед нас, які захистили собою не тільки Україну, а й усе людство, та поклали живі квіти до пам’ятного знаку.
Звертаючись до ліквідаторів ЧАЕС, заступник селищного голови Володимир Маснюк й голова громадського об’єднання спілки Чорнобильців та ветеранів ядерних випробувань Олександр Дремлюга побажали міцного здоров’я, довгих років життя, щастя і злагоди у їх родинах, мирного неба над Україною, на захист якої вони стали. За особистий внесок у ліквідацію наслідків аварії, мужність та самовіддані дії, проявлені під час виконання службового обов’язку та з нагоди 35-х роковин Чорнобильської катастрофи їх було нагороджено Почесними грамотами та пам’ятними знаками Тростянецької селищної ради.
Тематичні художні номери для присутніх підготували працівники та вихованці гуртків Тростянецького селищного комунального Центру культури та дозвілля.
Чорнобиль… Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсмертя, це пам’ять, і це наш нестерпний біль.