369-річчя битви під Батогом
Битва під Батогом
Гримлять мечі на чорнім полі битви,
Козацький клич пробуджує серця,
Для них держава- щира як молитва,
Стікає кров, і ллється без кінця.
Хмельницький військо ревно заклинає,
Боротися за волю, за любов,
Шумить земля, тріщить, горить, палає,
Тече в глибокий яр ворожа кров.
Батіг був свідком нашої звитяги,
Розбиті вщент, втікали вороги.
Поклавши голови для волі і Держави,
Козацька слава йшла повз береги.
Південний Буг стрічав своїх героїв,
Мечі з шаблями прокладали шлях,
Вогненна сила кликала до бою,
А щире серце билося мов птах.
Ще й досі рев і стогін лине з поля,
Шумить земля у безмірі століть,
Козацька сила і козацька воля
Й сьогодні перед нами майорить.
Кожен житель села Четвертинівка знає, що живе на землі щедро скропленій козацькою кров’ю. Саме тут на берегах Південного Бугу та її притоки річки Батіг зійшлися війська Богдана Хмельницького та Мартина Калиновського 22-23 травня (1-2 червня) 1652 року (за новим стилем) у ході національно – визвольної війни українського народу 1648-1657 років. Битва під Батогом - одна з найвідоміших сторінок української історії. Адже завдяки цій події, свого часу Україна фактично здобула незалежність.
Довідка
Катастрофічна поразка в Берестецькій битві змусила Богдана Хмельницького 28 (18) вересня 1651 року підписати з польським урядом Білоцерківський договір, за яким козацькою територією визнавались лише землі Київського воєводства, козацький ре
єстр зменшувався до 20 тисяч осіб, шляхта отримувала дозвіл вернутися до своїх маєтків, у т.ч. тих, що розміщувалися на козацькій території. Хмельницький також отримав підтвердження своїх гетьманських повноважень і привілей на Чигирин, однак підпорядковувався владі гетьманів великих коронних, позбавлявся права на міжнародні та дипломатичні стосунки з іншими державами й зобов'язувався розірвати союз з Кримським ханством. Втім, сейм, що зібрався навесні 1652 року, не затвердив Білоцерківську угоду, оскільки вперше в історії польського парламентаризму був зірваний одним зі шляхтичів, котрий наклав своє вето на сеймові ухвали.
Користуючись нагодою, у квітні Хмельницький оповістив своїм універсалом козацьку старшину про підготовку до нової війни. Формальним приводом до неї стала спроба армії під командою польного гетьмана Мартина Калиновського перешкодити походу до Молдови загону гетьманича Тимоша Хмельницького, який мав намір укласти шлюб із Розандою, дочкою молдавського господаря Василя Лупула.
20-тисячне польське військо — 12 тисяч гусарської кінноти та 8 тисяч
піхоти і зо 10 тисяч озброєних слуг, — чекаючи на підкріплення, стало табором під горою Батіг на березі Південного Бугу недалеко від міста.
Ладижин (поблизу сучасного села Четвертинівка Вінницької області). Раптова поява 29 травня на лівому березі 
Бугу татарської кінноти і козаків для Калиновського виявилася повною несподіванкою.
Проте пробиватись з кіннотою до Брацлава чи Кам'янця він відмовився і після прибуття основних сил Хмельницького до вечора 1 червня (22 травня) 1652 року недбало укріплений польський табір був оточений. Наступного дня почався його штурм.
Перша атака татар була відбита, але невдовзі загін Івана Богуна прорвав
польську оборону. Серед жовнірів зчинилася паніка, частина кінноти намагалась втекти, переправившись через Буг. Тим часом у таборі спалахнула пожежа і, користуючись сум'яттям, козаки й татари увірвались до нього. До вечора армія Калиновського була вщент розбита, сам він разом із сином Самуелем загинув, як і брат майбутнього короля Яна ІІІ Собеського Марек, який перебрав на себе командування після загибелі польного гетьмана.
Під Батогом поляки втратили до 8 тисяч вбитими, у тому числі половину гусар, багато родовитої знаті і шляхтичів, до 7 тисяч слуг. Ще більше поляків потрапило у полон. У наступні два дні за наказом Хмельницького було розстріляно або обезголовлено близько 3 500 полонених, частина яких була викуплена у татар. Страти відбувались на очах у інших полонених як помста Хмельницького за поразку під Берестечком. Уникнути розправи вдалось не більше, ніж двом тисячам чоловік, частину яких врятували татари задля отримання викупу.
Сучасники порівнювали цю звитягу Богдана Хмельницького зі знаменитою перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами при Каннах (216 рік до нашої ери), коли так само відбулося оточення і розгром ворожої армії.
Тож битва під Батогом стала славетною сторінкою української воєнної історії.
З нагоди 369 роковин Батозькій битві, 2 червня в с.Четверитнівка відбулися ряд заходів. Зокрема, у «Музеї Батозької битви» філії ВОКМ був організований день відкритих дверей.
Відвідувачі з великою цікавістю оглядали виставки зразків зброї Вінницького обласного краєзнавчого музею та центру Ладижинського міського навчально-виробничого центру «Спадщина».
До присутніх з вітальним словом звернувся староста села Четвертинівки Ігор Рак, директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька та члени ДКО Четвертинівського ЗЗСО І-ІІІ ст.
До уваги відвідувачів була представлені виставки зразків зброї Вінницького обласного краєзнавчого музею та центру Ладижинського міського навчально-виробничого центру «Спадщина». Присутні дізналися багато цікавого.
Також цього дня усі небайдужі вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до підніжжя пам’ятного знаку на честь битви під Батогом
Хочеться вірити, що кожен сьогодні доторкнувся серцем до історії рідного краю, відчув повагу і вдячність до тих героїв, які захищали Україну колись і які щодня ризикують життям на Сході України сьогодні.
Тільки знаючи своє минуле, можна сміливо йти в майбутнє.
