120 років від дня народження Володимира Сосюри
6 січня 1898 року на станції Дебальцеве (Донецька область) народився Володимир Сосюра, відомий український поет-лірик.
Родина майбутнього поета переїхала до селища Третя Рота, що зараз є частиною Лисичанська. З 11 років Володимир підтримував родину, працюючи в бондарському цеху, телефоністом, чорноробом. Закінчив два училища, продовжував тяжко працювати. Під час Української революції 1917–1921 років служив бунчужним 3-го Гайдамацького полку Армії УНР, пізніше вступив у лави РСЧА.
В архівах збереглися ненадруковані вірші Сосюри українською мовою, які він писав, перебуваючи в Армії УНР. А перший друкований вірш «Плач волн» поет опублікував 1917 року в лисичанській газеті «Голос рабочего». В 1921 році побачила світ друга збірка Сосюри «Поезії». В 1920-ті роки поет прагнув розвитку нової культури. Співпрацював із літературними організаціями «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «ВУСПП». Окрім будівничої тематики, він майже один серед українських митців культивував інтимну та любовну лірику.
В 1930-х роках особисте життя та творчість письменника були затьмарені трагедією Голодомору та репресіями, що довели його до межі психічного розладу. В 1934 році Сосюру виключили зі Спілки радянських письменників за «націоналістичні ухили» (поновили лише 1936 року). І хоча 1948 року поета відзначили найвищою Сталінською премією, прихильність режиму була примарною. 1949 року другу дружину поета Марію Гаврилівну заарештували за звинуваченням у розголошенні державної таємниці й заслали до Казахстану. 1951 року письменник був знову обвинувачений у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну».
Помер Володимир Сосюра 8 січня 1965 року.
Джерело: Національний музей історії України
