Тростянеччина попрощалися з Героєм Олександром Чорнокозинським
Вкотре наша Тростянецька громада втрачає кращих своїх синів, які захищають нас від ворога. Серце крається від жалю за загиблими, болить душа за мужніх Героїв.
На жаль, ми знову схилили свої голови у глибокій скорботі, проводжаючи сьогодні в останній путь земляка, найкращого сина і чоловіка, найдобрішого батька і друга, мужнього захисника України, Чорнокозинського Олександра Миколайовича, який до останнього подиху захищав рідну землю від ненависного ворога.
Народився наш захисник 04 листопада 1979 року в Оляниці. Навчався у місцевій школі. Закінчив Ладижинський коледж. Проходив строкову військову службу у м. Львів.
До війни працював водієм навантажувача у Філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика».
Разом з дружиною Яриною виховували двох синів.
Коли ворог розпочав широкомасштабне вторгнення в Україну, мужньо став на захист Батьківщини.
Солдат Чорнокозинський Олександр Миколайович служив гранатометником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти. Виконуючи бойове завдання щодо захисту Незалежності України, внаслідок вогнепального поранення 03 листопада загинув на Чернігівщині.
Відповідальний, щирий, добрий, готовий завжди прийти на допомогу, життєлюбний, товариський, мав активну життєву позицію, великий правдолюб.
Йому уже ніколи не виповниться 44…
Нехай добрий, світлий спомин про нашого Героя стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав, любив і шанував.
