Спалювання сухої трави та очерету під час воєнного стану розцінюється як диверсія
Увечері восьмого квітня до старости Оляницького старостинського округу Тростянецької громади надійшов тривожний дзвінок від сільського жителя Павла. За селом між Оляницею та Четвертинівкою горіла прибережна смуга невеличкого потічка річки Нетека, густо порослою вербами та очеретом. Свого часу місцевий мисливець Валерій разом з дружиною випустили тут певну кількість молодняка фазанів. Оскільки під час воєнних дій полювання в Україні заборонено, птахів розвелося багато. Тут, між очеретами, вони облюбували місце для гніздування разом з куріпками.
Не вагаючись, Любов Михайлівна разом з чоловіком вирушила на місце події. Пожежа швидко поширювалася очеретом, подекуди загорілися старі й кремезні верби, кричали птахи на насиджених гніздах і кружляли над вогнем.
Очільниця села негайно повідомила про надзвичайну ситуацію пожежників та правоохоронців. Ладижинським вогнеборцям вдалося загасити полум’я, а тростянецькі поліціянти шукають палія, бо є підозра, що це навмисний підпал. Загалом вигоріло майже пів гектара площі.
З цього приводу звертаємося до громадян з проханням не спалювати опале листя, суху траву, очерет та побутове сміття у прибережних захисних смугах річок, ставків, водосховищ, на території торфовищ та меліоративних каналів.
Можна багато аргументів наводити проти безглуздого, незаконного і варварського звичаю палити навесні суху торішню траву, стерню, очерети на берегах водойм. І жодного – «за».
Гинуть тварини, які не можуть вирватись з вогняного кільця. У палаючих очеретах уже не з’являться на світ із пташиних кладок пташенята. Багато тварин, птахів гинуть або змушені мігрувати в інші місця, порушуючи природний баланс. А ящірки, жаби, різноманітні черв’яки, комахи, личинки – хіба вони не мають права жити у цьому світі, виконуючи свою корисну роль у природі?
Знищується насіння однорічних та дворічних трав. Вогонь частково або повністю знищує кореневу систему та гілля багаторічних рослин. Серед знищених видів – багато рідкісних рослин або лікарських трав, рослин-медоносів, чагарників, кущів, які є поживою для звірів та птахів. На згарищі значно змінюються видовий склад місцевої флори.
Збіднюється склад ґрунту, внаслідок чого погіршується якість ґрунту і знижується родючість. На утворення 1 см родючого шару необхідно близько 100 років. Знищуються корисні мікроорганізми, що населяють ґрунт, які не скоро відновляться у випаленій землі.
Кодексом України про адміністративні правопорушення стаття 771 за самовільне спалювання сухої трави, водно-болотної та іншої природної рослинності, опалого листя передбачено накладення штрафу.
Звертаємо увагу, згідно ст. 113 Кримінального кодексу України на час воєнного стану спалювання сухої трави, листя чи іншої рослинності може бути кваліфіковано правоохоронними органами як диверсія.
Закликаємо усіх бути екологічно вихованими, дбайливо ставитися до навколишнього середовища та пожежної безпеки.
